Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11, провадження № 61-28147сво18 дійшов висновку про те, що обов’язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження – боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п’ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання.
Верховний Суд виходив із аналізу наступних правових норм.
Зокрема, в постанову він зазначив, що згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов’язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов’язанні.