Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 11 лютого 2021 року у справі №759/4191/19 (провадження № 51-5506 км 20) зробив висновок щодо допустимості такого доказу як відеозапис з камер відеоспостереження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Таким чином, слідчий наділений правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості тощо.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до частини 2 вказаної статті до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
Під час здійснення відеофіксації у громадських місцях за допомогою камер відеоспостережень, встановлених на будівлях та в приміщеннях, збирається інформація не щодо конкретної особи, що свідчить про відсутність умислу збирання конфіденційної інформації про особу, а інформація, яка дозволяє зафіксувати певні події. Отриманий відеозапис може бути використаний в якості допустимого доказу у кримінальному провадженні з дотримання вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, відеозаписи з камер відеоспостереження, розміщених в приміщенні та ззовні будинку та встановлених в приміщенні магазину “АМІК УКРАЇНИ”, на яких зафіксовано обставини перебування у зазначених місцях ОСОБА_1 1 січня 2019 року, були добровільно надані у відповідь на письмові запити слідчого головою домового комітету житлового будинку та начальником управління контролю та промислової безпеки ПП “АМІК УКРАЇНИ”.
В подальшому, слідчим надані відеофайли були записані на електронні носії інформації – диски формату СD-R, і складено протоколи огляду предмета, документів та аналізу інформації від 4 та 24 січня 2019 року. Електронні СD-R з відеозаписами з камер відеоспостереження слідчим визнано речовими доказами та винесено відповідні постанови.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
З огляду на викладене, долучення слідчим до матеріалів кримінального провадження електронних носіїв з відеозаписами з камер відеоспостереження було здійснено у передбачений КПК України спосіб.