Щодо посилання в касаційній скарзі на відсутність захисника під час проведення огляду місця події – службового кабінету слідчого, якому згідно з матеріалами кримінального провадження намагалися дати хабар, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 02 травня 2024 року у справі № 676/4040/20 (провадження № 51-7883км23) зазначав, що ця обставина не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії.
Верховний Суд зауважив, що послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником. Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.
У цій справі не йдеться про допустимість показань, наданих обвинуваченим (слідчим) під час огляду місця події, оскільки апеляційним судом при оцінці обставин справи брався до уваги протокол цієї слідчої дії, в якому зафіксовано виявлення на робочому столі слідчого. наданих іншою особою грошей, які в подальшому визнані речовими доказами.
Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. Фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.
Із огляду на викладене колегія суддів зазначила, що хоча при проведенні огляду місця події після затримання обвинуваченого не був присутній захисник, за обставин цієї справи в Суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості – існування речових доказів незалежно від волі засудженого (постанови Верховного Суду від 17 січня 2023 року, справа № 648/1543/15-к, провадження №51-4767км21 та від 14 вересня 2023 року, справа № 521/18533/15-к, провадження №51-3013км22).