Чи мають право надавачі послуг з електро-, водо-, газопостачання стягувати з населення в судовому порядку заборгованість за надані послуги під час воєнного стану?
Так, мають. Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року за №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану”, яка набула чинності 24 лютого 2022 року, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, забороняє до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги , а також припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Однак, ця постанова не позбавляє монополістів права стягувати в судовому порядку заборгованість щодо оплати за житлово-комунальні послуги під час воєнного стану.
Справи щодо стягнення заборгованості будуть розглядатися в порядку наказного провадження за правилами цивільного судочинства. Приймаючи до уваги відомі проблеми з електроенергією, відсутністю зв’язку, інтернету, тощо, для особи може бути неочікуваним відкриттям, що вона є боржником в відповідному провадженні.
Навіть якщо судова повістка буде належним чином відправлена боржнику, через вищенаведені проблеми навряд чи особа її отримує.
Таким чином, суд на підставі позову та наданих до нього розрахунків винесе судовий наказ про стягнення тієї суми, яка буде заявлена постачальником – монополістом.
На підставі судового наказу розпочнеться виконавче провадження.
Відповідно до п. 102 Розділу XIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України “Про виконавче провдження” тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
- фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
- юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
- зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Зверніть увагу, що мова йде про рахунки боржника, в цьому переліку відсутнє рухоме та нерухоме майно.
Таким чином, цілком можливо накладення арешту на транспортні засоби.
А після припинення воєнного стану арешт на рахунках боржника позбавить його можливості користуватись власними коштами, в тому числі заробітною платою, пенсією, тощо.
І про ці маніпуляції особа може дізнатись випадково: або під час перетину кордону, або під час оформлення нотаріальної угоди, або коли не зможе належним чином користуватись своїм рахунком. Доречи із правами виконавця можливо ознайомитись детальніше в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Тому не раджу ігнорувати повідомлення, отримані будь-якими засобами від відповідних постачальників послуг щодо наявності заборгованості.
В обов’язковому порядку треба зв’язуватися із надавачем послуг щодо виставленого рахунку та з’ясовувати яким чином було донараховано борг. Якщо заборгованість в дійсності є безпідставною – вимагати перерахунку та скасування донарахованого боргу. Якщо заборгованість реальна, тим більше не слід ховати голову в пісок та сподіватись, що воно якось саме вирішиться. Не вирішиться.
Діалог, листування, часткова оплата (за можливості) дозволять відстрочити звернення надавачем послуг до суду.
В іншому випадку треба час від часу перевіряти чи не відкрито щодо вас провадження, чи не викликають вас як боржника до суду. Доречи, в нагоді може бути застосунок Дія.
Будь-яку проблему треба вирішувати на самому початку. Тим більше, якщо ви не згодні з донарахованою заборгованістю.