- Локальну документацію з охорони праці (інструкції з охорони праці (за професіями та видами робіт), затвердження положень: про комісію з питань охорони праці підприємства; про навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці; про службу охорони праці підприємства; про видачу спецодягу та інших засобів спеціального захисту; штатний розклад з посадами; правила внутрішнього трудового розпорядку; положення про структурні підрозділи підприємства; журнал обліку наказів; табелі обліку використання робочого часу; документи у сфері пожежної безпеки та документи в сфері охорони праці (програма вступного інструктажу та положення з охорони праці, та інші відповідні журнали, інструкції та накази тощо). Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 12.1993 № 132 «Про Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене Міністерством праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9.
- Функціонування системи управління охорони праці. Функціонування системи управління охороною праці на всіх підприємствах незалежно від кількості працівників, а також у фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачене ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII. Типове положення про службу охорони праці, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255 (НПАОП 0.00‑4.35‑04)).
- Проведення навчання, інструктажів та перевірок знань з питань охорони праці. Проведення навчання та перевірка знань з питань охорони праці повинно відбуватися відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 р. № 15 , Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.12.1994 р. № 130.
- Правильність укладання трудових та колективних договорів: накази і заяви про прийняття на роботу і припинення трудових відносин, зміну умов праці, відпустки, відрядження, преміювання, стягнення; трудові договори з працівниками; особисті картки працівників; посадові та робочі інструкції працівників; документи, що підтверджують згоду кожного працівника на обробку його персональних даних; документи, що підтверджують дотримання вимог з мінімальної зарплати, індексації зарплати, коригування відпускних при підвищенні окладів тощо. Закон України «Про Колективні угоди та договори» від 23 лютого 2023 року № 2937-IX.
- Наявність на робочому місці шкідливих та небезпечних виробничих чинників. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці. Це передбачено статтею 153 Кодексу законів про працю України.
- Поінформованість працівників про умови праці. Роботодавець має довести працівнику під підпис інформацію: про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів; можливі наслідки їх впливу на здоров’я; право на пільги й компенсації за роботу в таких умовах.
- Дотримання законодавства щодо медичних оглядів окремої категорії працівників. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 05.2007 N 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».
- Забезпечення працівників спецодягом, спецзасобами індивідуального захисту тощо. Гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях здійснюють відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 квітня 2014 року № 248.
- Надання пільг та компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.
- Дотримання законодавства щодо окремих категорій працівників (вагітні, діти, особи з інвалідністю).
- Проведення атестації робочих місць. Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років (п. 1.5 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41).
- Правильність проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, завтерджено постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 337. Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
- Дотримання вимог щодо витрат на охорону праці в розмірі не менше ніж 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII.
Що перевіряє Держпраця?
