Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 1 листопада 2022 року по справі № 755/4801/18 (провадження № 51-5900км22) висловив правову позицію щодо визнання земельної ділянки предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК.
Зокрема судова колегія зазначила, що земельна ділянка як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК, повинна характеризуватися індивідуальними ознаками, як-от її власник, точна адреса, кадастровий номер.
Якщо інформації про земельну ділянку немає в Державному земельному кадастрі, реєстрація речових прав на неї не проводилася, а міська рада не ухвалювала рішення про передачу цієї земельної ділянки в користування, то така ділянка не може бути предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК.
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо особливо цінних земель (ч. 2 ст. 197-1 КК), може мати місце, якщо сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів підтверджено, що земельна ділянка віднесена саме до категорії особливо цінних земель. Саме по собі рішення міської ради про затвердження генерального плану міста, відповідно до якого територія земельної ділянки визначена як територія природно-заповідного фонду, є пам’яткою природи та визначена охоронною зоною пам’ятки ландшафту, не вказує на те, що самовільно зайнята земельна ділянка належить до особливо цінних земель, якщо в Держгеокадастрі немає відомостей про ухвалені рішення органів державної влади й органів місцевого самоврядування щодо зарахування території земельної ділянки до однієї з категорій, визначених у ст. 19 ЗК.