Перевірки по-новому

Наказом ДПСУ від 04 травня 2023 року  № 322 затверджено ” Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та військового збору (далі – Методика).

Згідно п. 2.2. Методики, під час проведення перевірки може бути використана інформація, що надійшла:

• від платників податків та податкових агентів, у т. ч. дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T);

• від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: від банків, інших фінансових установ – інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

• від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

• за наслідками податкового контролю;

• від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформація про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті;

• інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законодавством порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Процедура перевірки передбачає послідовність виконання конкретних дій для отримання доказів у процесі перевірки платника податків з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законодавством, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та єдиного внеску (ЄСВ), а також інших документів та податкової інформації, отриманої в установленому законодавством порядку контролюючим органом, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перевірка ПДФО, ВЗ та ЄСВ передбачає наступні напрями дослідження:

• правильність формування обчислення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та бази нарахування єдиного внеску;
• обґрунтованість застосовуваних розміру єдиного внеску, ставок податку на доходи фізичних осіб та правомірність застосування пільг;
• дотримання вимог ведення поточних записів у первинному, аналітичному та синтетичному обліку господарських операцій, виходячи з яких нараховується ПДФО, ВЗ та ЄСВ;
• достовірність арифметичних розрахунків сум податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску;
• правильність складання і дотримання термінів подання звітності, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок) контролюючим органам;
• реальність відображення залишків заборгованості в розрахунках із бюджетами з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску в обліку;
• своєчасність і повнота сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Перевірка складається з двох напрямів: аналітичного та документального.

При цьому збір інформації починається на етапі камеральної перевірки поданої звітності та доперевірочного аналізу.

Слід зазначити, що звітним документом, який підлягає перевірці при обчисленні ПДФО, ВЗ та ЄСВ є Податковий розрахунок, що формується на підставі первинних та зведених документів бухгалтерського обліку за відповідний податковий період.

Оскільки податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок є суто розрахунковими величинами, то підтвердження правомірності їхнього визначення проводиться виключно шляхом перевірки (суцільним чи вибірковим способом) даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, наданих платником податків під час проведення документальної перевірки.

Перевірці підлягають наступні питання:

• правильність визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором при нарахуванні (виплаті) доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг), інших виплат фізичним особам (як у грошовій, так і не грошовій формі);
• правильність застосування до об’єкта оподаткування розміру ставок податку на доходи фізичних осіб залежно від виду доходу;
• правомірність надання податкової соціальної пільги;
• надання поворотної фінансової допомоги фізичним особам таоподаткування такої допомоги у разі встановлення факту її неповернення;
• правильність визначення бази нарахування єдиного внеску;
• правильність та правомірність застосування розміру єдиного внеску;
• дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску;
• дотримання вимог щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок;
• на яких рахунках обліковується нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску.

Процес проведення документальної перевірки умовно поділяється на 3 етапи.

Організаційний етап, який включає відбір платника податків, що підлягає перевірці, після виходу на перевірку першочергове обов’язкове ознайомлення з наказом про облікову політику цього платника податків, наказів про прийняття на роботу працівників, штатного розпису, цивільно-правових договорів.

Наступний етап – перевірка первинних документів, що містять дані стосовно нарахованих (виплачених) доходів фізичним особам, перевірка аналітичних відомостей та карток за рахунками 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Підсумковим етапом є узагальнення встановлених порушень (відхилень) із їхнім відображенням надалі у висновках акту (довідки) про проведення перевірки за формою, встановленою відповідним розпорядчим документом.

Відповдно до п. 5.1. Методики, посадовим особам контролюючих органів, які здійснюють перевірку, рекомендується виконати такі дії щодо підтвердження ризиків несплати податків та збору доказів:

1. Опрацювання розбіжностей та ризиків, встановлених під час перевірки дотримання загальних вимог податкового законодавства.

Здійснюється аналіз розбіжностей та ризиків, виявлених під час дослідження загальної інформації та автоматизованого доперевірочного аналізу дотримання платниками податків загальних вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому рекомендується визначити вплив встановлених розбіжностей на достовірність даних і інформації, наданих платником податків до контролюючого органу, та можливі наслідки такого впливу. Також визначається ступінь ризику, ймовірні втрати бюджету від недоотримання надходжень із податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору;

2. Проведення аналізу економічних ризиків діяльності платника податків на предмет ділової мети та реальності здійснюваних операцій, їхньої відповідності ринковим умовам та виявлення ймовірних схем мінімізації податкових зобов’язань, сум єдиного внеску.

При цьому досліджується бенефіціарність отримувачів доходу, кількість працівників, необхідна для виконання певного виду робіт, наявність основних засобів тощо. Досліджуються взаємовідносини з контрагентами – самозайнятими особами;

3. Отримання додаткових пояснень і документальних підтверджень від платника податків.

Якщо у порядку, визначеному законодавством, під час проведення перевірок виявлено недостовірність даних, що містяться у Податковому розрахунку, факти приховування (заниження) об’єктів оподаткування податком на доходи фізичних осіб та/або військовим збором, мінімізації податкових зобов’язань, бази нарахування єдиного внеску, ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, рекомендується направити платнику податків запит для отримання пояснень та їхнього документального підтвердження.

Документальним підтвердженням можуть слугувати первинні документи, договори, внутрішні розпорядчі документи платника податків, відповіді на зовнішні запити, пояснення тощо;

4. Звернення до підрозділу правового забезпечення щодо надання юридичного висновку.

У разі виявлення під час документальних перевірок порушень законодавства, що пов’язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДПС, на кожному етапі здійснення перевірки у порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженими відповідним розпорядчим документом ДПС рекомендується звернутися до підрозділу правового забезпечення з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми;

5. Проведення зустрічної звірки.

Потреба у здійсненні зустрічної звірки виникає у разі необхідності встановлення повноти відображення господарських операцій платника податків, у разі виявлення ознак ризику мінімізації податкових зобов’язань чи ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору. У ході зустрічної звірки зіставляються дані первинних бухгалтерських документів, а також інших документів платника податків, що можуть слугувати документальним підтвердженням господарських відносин з платником податків, виду операцій, що здійснювалися між ними, обсягу розрахунків (виплати доходу платникам податків – фізичним особам). Це дозволяє з’ясувати повноту їхнього відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності;

6. Здійснення вибіркової перевірки окремих господарських операцій платника.

Для встановлення достовірності й законності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності та підтвердження ймовірного ризику, який виявлений під час перевірки господарської діяльності платника податків, може здійснюватися вибіркова перевірка ризикових господарських операцій платника;

7. Призначення експертизи.

Якщо при проведенні перевірки виявляються обставини, розгляд яких потребує призначення експертизи, для її здійснення залучають експертів, що мають спеціальні знання у відповідній галузі відповідно до вимог Кодексу;

8. Направлення запитів до інших органів та установ податкової інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Зазначено, що в основі переважної більшості ризикових операцій є оформлення господарських операцій без їхнього фактичного проведення, тому рекомендується використовувати під час перевірки додаткову інформацію, яка підтверджуватиме висновки посадових осіб, які здійснюють перевірку, та стане підґрунтям для доказу ризиковості такої операції, що призвела до порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють контролюючі органи. Отримання та використання такої інформації передбачено статтями 72, 73 та 83 Податкового Кодексу;

9. Фіксація результатів відпрацювання результатів перевірки здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових та розпорядчих документів ДПС, методичних рекомендацій, які регулюють питання організації та проведення документальних перевірок у цьому напрямі.

Як зазначено в пункті 5.2. Методики, перелік наведених дій може доповнюватися та коригуватися іншими діями з урахуванням їхнього впливу на результати господарської діяльності, враховуючи зміни у законодавчих та нормативно-правових актах надалі.

При цьому, передбачено, що під час проведення документальної перевірки посадовим особам, що здійснюють перевірку, необхідно вносити відповідну інформацію до підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення перевірки та реалізації її матеріалів.