Неповідомлення боржника про дату та час проведення опису майна

20 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив у справі № 520/16369/13-ц (провадження № 61-6306св23), що неповідомлення боржника про дату та час проведення опису та арешту майна не є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та не свідчить про наявність підстав для скасування відповідної постанови виконавця.

Верховний Суд виходив із того, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту його майна.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира – загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом (частина шоста статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, якщо приватний виконавець вирішив питання про опис та арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у оскарженій постанові детально описана квартира, яка є предметом іпотеки, зазначено її характеристики, вона підписана усіма особами присутніми при описі та арешті (виконавцем, представником стягувача, двома понятими, залученими в порядку частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з відсутністю боржника), водночас неповідомлення боржника про дату та час проведення опису та арешту майна не є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та не свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови.

Відсутність в оскарженій постанові приватного виконавця даних щодо матеріалів і оздоблення стін, підлоги житлових кімнат та підсобних приміщень, не може свідчити про недолік протоколу опису, якщо вона містить всі передбачені пунктом 2 абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» характеристики об’єкта нерухомого майна, який було описано.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *