Відповідно до ст.3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно ч. 8 ст. 44 Закону України «Про нотаріат», якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусу подається документ, в якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов’язків між його членами. Цим документом в більшості випадків є Статут, яким регламентовано порядок скликання та процедура прийняття рішень органами управління, унормовано положення щодо кворуму загальних зборів, вирішено інші важливі моменти, які можуть у різних юридичних осіб мати особливості в залежності від організаційно-правової форми, форми власності, порядку утворення.
Нотаріус згідно п.2 ч.1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» зобов’язаний відмовити у вчиненні нотаріальних дій, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, до яких відносяться, в першу чергу Статут юридичної особи!