Щодо представництва в суді неповнолітньої особи

Неповнолітня особа, яка досягла 14-річного віку, може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, але відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, окрім випадків визнання такого договору недійсним …

Визначення розміру прожиткового мінімуму, необхідного для обчислення ціни позову

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02 вересня 2022 року у справі №  924/337/18 надав правовий висновок щодо визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідного для обчислення ціни позову при вирішенні …

Доповнення та уточнення

Вирішуючи питання про прийняття заяви про доповнення або уточнення позовної заяви, суд попередньо повинен проаналізувати предмет позову, його підставу і зміст та на підставі отриманих висновків визначити чи відбулася зміна розміру позовних вимог, чи змінено предмет або підстава позову.

Так, …

Штраф за невиконання процесуальних обов`язків

Відповідно до ч. 2 ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про …

Докази про оплату адвокатської допомоги

Положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають:

– п. 4 – договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші …

Щодо правомірністі надіслання судового рішення на електронну адресу

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 листопада 2022 року у справі №120/9461/21-а (провадження № К/990/17221/22) висловився щодо правомірністі надіслання судового рішення на електронну адресу особи.

Так, ВС КАС зазначив, що, як визначено …

Щодо використання ненормативної лексики в позовній заяві

В силу положень статті 45 КАС України, неодноразове використання позивачем у тексті позовної заяви ненормативної лексики може бути розцінено, як зловживанням процесуальними правами, що може слугувати окремою підставою для повернення позовної заяви. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі …

Щодо зустрічного забезпечення

Зустрічне забезпечення – по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК …

Початок перебігу строку на подання зустрічної позовної заяви 

Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. …

Хто має право оскаржувати заочне рішення?

Згідно з вимогами частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Тобто персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть …