01.11.2022 р. до Верховної Ради України повернуто із підписом Президента Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні ” № 2597-IX від 20.09.2022 р. (далі – Закон).
Законом внесено зміни до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”; Закону України “Про запобігання корупції”; Закону України “Про виконавче провадження”; Закону України “Про публічні електронні реєстри”; Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”.
Законом, зокрема:
1)Приведено терміни у відповідність із положеннями інших законів України та доповнено новими термінами.
Зокрема, визначено, що аудиторська фірма – юридична особа, яка провадить аудиторську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту, а також може надавати неаудиторські послуги.
Аудиторський звіт – документ, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності).
Аудиторські послуги – аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються суб’єктами аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту, стандартів аудиту Великої Британії або Сполучених Штатів Америки, та з урахуванням вимог цього Закону.
Електронний кабінет – це інформаційно-комунікаційна система Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, що забезпечує електронну форму взаємодії між Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та аудиторами, суб’єктами аудиторської діяльності, іншими фізичним і юридичними особами з питань реалізації ними прав та обов’язків, визначених цим Законом.
Неаудиторські послуги – інші послуги, крім аудиторських послуг, які надаються суб’єктом аудиторської діяльності відповідно до законодавства.
Обов’язковий аудит фінансової звітності – аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб’єктів господарювання (їх груп), утворень без статусу юридичної особи, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати таку фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність), користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, а також комбінованої (субконсолідованої) фінансової звітності банківських груп та небанківських фінансових груп, інших утворень, які відповідно до законодавства зобов’язані надати таку звітність разом зі звітом суб’єкта аудиторської діяльності, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом
2)Уточнено вимоги до аудитора та аудиторської фірми, зокрема щодо відповідності вимогам до доброї репутації аудитора та аудиторської фірми, а також до умов надання аудиторських послуг та усунуто штучні бар’єри з обмеження можливості аудиторів здійснювати підприємницьку діяльність.
Добра репутація аудитора згідно Закону – репутація, за якої протягом двох років поспіль до аудитора не застосовувалося стягнення три і більше разів або не накладалися адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону двічі протягом 12 календарних місяців.
А добра репутація аудиторської фірми – репутація, за якої до аудиторської фірми не застосовувалося стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності три та більше разів протягом 24 календарних місяців.
3)Удосконалено положення щодо інформації, яка наводиться в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства, встановити вимоги щодо подання в єдиному електронному форматі аудиторського звіту, підготовленого за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), щодо якої встановлено обов’язок складання і подання на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.
Передбачено, що звіти за результатами виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності та інших обов’язкових завдань складаються відповідно до вимог закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, міжнародних стандартів аудиту та оформлюються у письмовій формі (паперовій або електронній). Аудиторський звіт в паперовій формі може бути підготовлений щодо фінансової звітності, складеної в паперовій формі. Аудиторський звіт в електронній формі, за умови дотримання вимог законодавства про електронні 9 документи та електронний документообіг, складається щодо фінансової звітності, складеної в електронній формі
4)Імплементовано норми європейського законодавства, зокрема щодо забезпечення однозначності змісту аудиторського звіту, недопущення впливу регуляторів на зміст аудиторського звіту в частині аудиту фінансової звітності, уточнення складу заборонених неаудиторських послуг, проведення органом нагляду інших перевірок, крім перевірок з контролю якості аудиторських послуг, тощо; уточнити повноваження та вимоги до діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, у тому числі формування та функціонування Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції із забезпечення якості.
5)Введено поняття професійна організація аудиторів та бухгалтерів як громадської організації, утвореної відповідно до Закону України “Про громадські об’єднання” для реалізації та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, професійних та інших інтересів аудиторів та бухгалтерів, має всеукраїнський статус та серед загальної кількості членів якої не менше 50 відсотків складають аудитори та/або бухгалтери;
6)З’явився цікавий термін «професійний скептицизм». Професійний скептицизм – ставлення аудитора до отриманої інформації при провадженні аудиторської діяльності, яке включає критичний підхід та уважність до обставин, які можуть вказувати на можливі викривлення внаслідок шахрайства чи помилки, та критичну оцінку аудиторських доказів.
При цьому «професійні обовязки» Закон визначає як обов’язки аудитора та/або суб’єкта аудиторської діяльності, визначені цим Законом, нормативно-правовими актами з питань аудиторської діяльності, прийнятими відповідно до цього Закону, та міжнародними стандартами аудиту.
7)Удосконалано норми щодо порядку атестації аудиторів з метою зменшення вартості, яка справляється за проведення іспитів і підвищення якості підготовки екзаменаційних завдань та створення умов для входження у професію молоді та досвідчених фахівців;
8)Визначено орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, нагляд за виконанням Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень.
Отже, для здійснення такого нагляду Аудиторська палата України та професійні організації аудиторів та бухгалтерів, яким були делеговані певні повноваження, подають до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звіти про виконання делегованих повноважень за формою, затвердженою Радою нагляду.
Радою нагляду та Інспекцією може аналізуватися інша інформація з відкритих джерел про діяльність Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів. У разі виникнення у Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій були делеговані певні повноваження, реального чи потенційного конфлікту інтересів під час виконання делегованих повноважень або втручання її органів управління на виконання делегованих повноважень, Аудиторська палата України, така професійна організація або інша особа, якій стало відомо про такі обставини, зобов’язана негайно повідомити про це Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
У разі систематичного (два і більше разів) протягом двох років невиконання Аудиторською палатою України або професійною організацією аудиторів та бухгалтерів, якій делеговані певні повноваження, рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при виконанні ними делегованих повноважень, втручання їх органів управління на виконання делегованих повноважень, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, допущення Аудиторською палатою України систематичних порушень вимог пунктів 2–7 частини шостої та частини сьомої статті 47 цього Закону або встановлення невідповідності професійної організації встановленим вимогам Рада нагляду приймає рішення про відкликання таких делегованих повноважень. У такому разі повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів можливе не раніше ніж через рік після прийняття Радою нагляду рішення про відкликання делегованих повноважень. Радою нагляду може бути прийнято рішення про дострокове повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів після усунення виявлених недоліків”
9)Приведено норми Закону у відповідність із Законом «Про публічні електронні реєстри» та доповнити відомості про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають міститися в Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також передбачити відповідальність за недостовірність відомостей, поданих до Реєстру
Звіти за результатами виконання завдань з обов’язкового аудиту фінансової звітності та інших обов’язкових завдань складаються відповідно до вимог закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, міжнародних стандартів аудиту та оформлюються у письмовій формі (паперовій або електронній). Аудиторський звіт в паперовій формі може бути підготовлений щодо фінансової звітності, складеної в паперовій формі. Аудиторський звіт в електронній формі, за умови дотримання вимог законодавства про електронні 9 документи та електронний документообіг, складається щодо фінансової звітності, складеної в електронній формі
10)Удосконалено положення щодо особливостей проведення обов’язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, відповідно до вимог європейського законодавства, зокрема щодо тривалості завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;
Зазначено, що суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств (їх груп) або інших утворень без статусу юридичної особи та послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, лише після внесення інформації про такого суб’єкта аудиторської діяльності до відповідних розділів Реєстру.
Для надання суб’єктом аудиторської діяльності аудиторських послуг суб’єктам господарювання, утворенням без статусу юридичної особи, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, у тому числі підприємствам, що становлять суспільний інтерес, або суб’єктам господарювання, утворенням без статусу юридичної особи, які відповідно до вимог законодавства зобов’язані оприлюднити та/або подати Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, іншим органам державної влади або органам місцевого самоврядування звіт суб’єкта аудиторської діяльності за результатами виконання такого завдання, інформація про такого суб’єкта аудиторської діяльності має бути внесена до відповідного розділу Реєстру.
11)Забезпечено прозорість та сприяти ефективності діяльності аудиторських комітетів або органів (підрозділів), на які покладаються відповідні функції.
Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право на провадження аудиторської діяльності в Україні, а також містить іншу інформацію відповідно до вимог цього Закону
12)Посилено вимоги до якості аудиторських послуг з виконання завдань здійснення яких вимагається законодавством.
Передбачено, що орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оформлює матеріали про адміністративні правопорушення (у тому числі за зверненням користувачів фінансової звітності), пов’язані з порушенням законодавства в частині ненадання інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у випадках, передбачених цим Законом, за нестворення аудиторського комітету або непокладання відповідних функції на орган (підрозділ) у випадках та порядку, визначених цим Законом (якщо адміністративні або інші стягнення не накладаються відповідно до іншого закону), за порушення, визначеного цим Законом, порядку призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (крім вчинення порушення порядку оприлюднення фінансової звітності банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованих ринках капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, оформлення матеріалів щодо яких здійснює відповідний уповноважений орган).
13)Передбачено механізм залучення професійних організацій аудиторів та бухгалтерів до системи регулювання аудиторської діяльності шляхом надання можливості делегування їм повноважень з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності, та з контролю за безперервним професійним навчанням аудиторів – членів цих професійних організацій.
При цьому спільне проведення аудиту фінансової звітності – проведення аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) двома або більше суб’єктами аудиторської діяльності, призначеними відповідно до цього Закону, відповідно до укладеного договору з визначенням розподілу завдань між такими суб’єктами аудиторської діяльності та наданням спільного аудиторського звіту.
14)Підвищено рівень електронної комунікації аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю через електронний кабінет.
15)Уніфіковано звітування суб’єктами аудиторської діяльності про результати надання послуг та гармонізовано періоди звітування та оприлюднення фінансової звітності, яка підлягає аудиту.
16)Передбачено, що вимоги цього Закону щодо особливостей організації, проведення аудиту та надання інших аудиторських та неаудиторських послуг, встановлені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, поширюються також на політичні партії, які отримують фінансування з державного бюджету, державні підприємства (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства), Національний банк України, банківські групи, небанківські фінансові групи.
17)Уточнено положення щодо процедури контролю якості аудиторських послуг, щодо професійної відповідальності аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також порядку дисциплінарного провадження.
Передбачено, що аудитор набуває права на провадження аудиторської діяльності після підтвердження кваліфікаційної придатності, набуття практичного досвіду в порядку, визначеному цим Законом, та реєстрації у Реєстрі. Аудитор має право провадити аудиторську діяльність одноосібно лише після реєстрації його у Реєстрі як суб’єкта аудиторської діяльності.
Законом передбачено вимоги до осіб, які виявили бажання займатись аудиторською діяльністю. Зазначено, що це особи, які під час навчання у закладах вищої освіти вивчали спеціальні протягом мінімальної кількості годин, визначеної комісією з атестації згідно із затвердженим Порядком, та успішно склали іспит, за рішенням комісії з атестації можуть бути зараховані теоретичні знання з відповідних предметів.
Особам, які склали відповідні теоретичні іспити за напрямами, зазначеними у цій статті, в професійних організаціях, які є дійсними членами Міжнародної федерації бухгалтерів та кваліфікація яких визнається органами, уповноваженими на здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, як професійна кваліфікація аудитора, за рішенням комісії з атестації зараховуються теоретичнізнання відповідно до Порядку зарахування теоретичних знань.
Особи, які включені до публічних реєстрів аудиторів країн – членів Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Японії та допущені до проведення обов’язкового аудиту, які мають намір працювати в Україні, повинні скласти спеціальний іспит з підтвердження теоретичних знань з питань законодавства України у сфері аудиторської діяльності і бухгалтерського обліку, податкового законодавства та законодавства про єдиний соціальний внесок, трудового, цивільного, господарського законодавства, у тому числі корпоративного, та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Особа, яка має вищу освіту та практичний досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, ревізії, права, фінансів, банківської справи, економіки або аудиту не менше 15 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту. Особа, яка має вищу освіту, досвід роботи у вищезазначених сферах не менше 7 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту у разі набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності у спосіб, визначений Порядком набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності, або складання теоретичних іспитів за напрямами: міжнародні стандарти аудиту, міжнародні стандарти фінансової звітності, управління ризиками та внутрішній контроль. Аудитор, атестований за результатами складання кваліфікаційного іспиту та теоретичних іспитів за вищезазначеними напрямами, не може бути призначений ключовим партнером з обов’язкових завдань протягом трьох років після початку провадження аудиторської діяльності.
Кваліфікаційний іспит та іспити з теоретичних знань проводяться незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими комісією з атестації. Підготовку до складання іспитів відповідно до програм, затверджених комісією з атестації, можуть проводити заклади вищої освіти та інші юридичні особи, професійні організації аудиторів та бухгалтерів. Кандидат в аудитори може самостійно підготуватися до складання іспитів. Підготовку екзаменаційних завдань, рішень цих завдань та критеріїв їх оцінювання забезпечують визначені за рішенням комісії з атестації укладачі. На підставі такого рішення між укладачем та Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в особі Виконавчого директора укладається строковий трудовий договір (контракт) з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
Окремо зазначено, що аудитор повинен мати добру репутацію та втрачає право на провадження аудиторської діяльності після скасування його реєстрації у Реєстрі з підстав, передбачених цим Законом. Така особа набуває права на провадження аудиторської діяльності лише після 6 підтвердження кваліфікаційної придатності в порядку, визначеному цим Законом, та реєстрації в Реєстр.
А керівником аудиторської фірми не може бути аудитор, до якого протягом двох останніх років поспіль застосовувалися стягнення два і більше разів або накладалися адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону. Керівник аудиторської фірми не може бути працівником іншої аудиторської фірми, крім аудиторських фірм, засновником (учасником) яких він є.
18)Узгоджено положення законопроекту з нормами Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” від 14 грудня 2021 року № 1953-ІХ, який набрав чинності 11 лютого 2022 року та вводиться в дію з 01 січня 2024 року.
Зазначено, що терміни “бухгалтерський облік”, “фінансова звітність”, “консолідована фінансова звітність”, “користувачі фінансової звітності”, “звіт про управління”, “група”, “велика група”, “середня група”, “національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку”, “міжнародні стандарти фінансової звітності”, “підприємства, що становлять суспільний інтерес”, “великі підприємства”, “середні підприємства”, “малі підприємства” у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами України. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Закону, для регулювання відносин у сфері аудиторської діяльності застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Закону.
19)При цьому, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть встановити додаткові вимоги до інформації, що має обов’язково міститися в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, а також встановити відповідно до законодавства вимоги стосовно додаткових звітів суб’єктів аудиторської діяльності щодо юридичних осіб, які підлягають регулюванню.
Аудиторський звіт, підготовлений за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами і яка подається в єдиному електронному форматі, надається разом з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) згідно із законодавством в єдиному електронному форматі
20)Цим Законом поширено дію Закону України “Про запобігання корупції” на членів Ради нагляду за аудиторською діяльністю, посадових осіб та інспекторів Інспекції із забезпечення якості, членів Ради Аудиторської палати України, посадових осіб Аудиторської палати України, працівників комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів.
21) Рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України законом визнані виконавчими документами.
Таким чином, реалізація Закону, на думку законотворців, забезпечить удосконалення системи регулювання аудиторської діяльності відповідно до вимог європейського законодавства, міжнародних стандартів та найкращих світових практик, підвищить рівень прозорості та достовірності фінансової звітності емітентів цінних паперів, банків, страхових компаній, інших публічних компаній, у тому числі державних підприємств, що зі свого боку сприятиме формуванню позитивного інвестиційного клімату в Україні.
Однозначно, приведення законодавства у відповідність до вимог сьогодення є позитивним кроком.